Логопе́дія — це наука про порушення мови, про методи їх попередження, виявлення й усунення засобами спеціального навчання і виховання. Логопедія вивчає причини, механізми, симптоматику, перебіг, структуру порушень мовленнєвої діяльності, систему корекційного впливу.Термін «логопедія» походить від грецьк. Logos — слово, мова і Paideia — навчання. Предмет логопедії — порушення мови і процес навчання і виховання осіб з порушеннями мови. Об'єкт логопедії — людина з порушеннями мови.Логопедія (поряд з олігофренопедагогікою, тифлопедагогікою, сурдопедагогікою) є галуззю спеціальної педагогіки (дефектології).
У структуру логопедії входять логопедія дошкільна, шкільна і логопедія підлітків і дорослих. Мета логопедії — розробка системи подолання і профілактики мовних розладів, а також вивчення, навчання, виховання людей з порушеннями мови.
Логопедія розглядає порушення мовлення з точки зору попередження та подолання засобами спеціально організованого навчання і виховання, тому її відносять до спеціальної педагогіки.

Напрямки роботи вчителя - логопеда.

Цей аспект діяльності вчителя-логопеда складається з підготовки та участі в міських ПМПК, шкільних педагогічних комісіях, методичних об'єднаннях, педагогічних нарадах, оформленні документації.